Vestzadat.biz.ua

Землерийки, відомі також як коми імаго або шматтяруки, є незвичайними тваринами, які живуть в ґрунті. Ці комахи є важливими для екосистеми, оскільки вони контролюють численність шкідників та сприяють розкладанню органічної речовини. Багато фактів про землерийок захоплюють своєрідністю і адаптаціями цих комах до життя в ґрунті.

1. Назва “землерийка”

Назва “землерийка” походить від їхньої здатності швидко рухатися в ґрунті, підбираючи собі постійності.

2. Зовнішність землерийок

Землерийки мають довжину від 2 до 20 мм. Вони мають товсте та жорстке тіло, вкрите твердим шкірним панцирем, що робить їх витривалими до зовнішніх умов.

3. Спосіб харчування

Землерийки харчуються великими кількостями органічного матеріалу, такого як опадання листя, гнила деревина та рослинні корені. Вони також є хижаками та харчуються молюсками, комахами та безхребетними. Їхня харчова активність сприяє поліпшенню ґрунту.

4. Здатність до копання

Землерийки мають потужні передні ніжки, з якими вони копаються в ґрунті. Це дозволяє їм будувати колонії в тунелях з пічками, в яких живуть та розмножуються.

5. Репродукція

Землерийки мають складний цикл розмноження, у якому зустрічаються амфіміксія та яйцекладення. Самці випускають спеціальний вид секреції для привернення самок. Самки відкладають яйця в підземних камерах, що послуговують як лігво для личинок.

6. Захисні адаптації

Землерийки мають деякі захисні адаптації, що дозволяють їм виживати в суворих умовах. Наприклад, у них є гладкі шкірні жабринки, які допомагають комам зберігати вологу, а також виділяються спеціальні злочинні речовини як захист від хижаків.

7. Розповсюдження

Землерийки поширені по всьому світу, їх можна знайти у різних біомах, включаючи ліси, сільськогосподарські землі та пустині. Вони виконують корисну роль в розкладанні органічних речовин та підтриманні здорового ґрунту.

8. Еволюційна історія

Землерийки є одними з найдавніших живих організмів. Вони виникли понад 300 мільйонів років тому і пережили багато світових супутників. Ці комахи є важливими свідками еволюційних змін у ґрунті та екологічних системах.

9. Роль у землерийок

Землерийки відіграють ключову роль у розкладанні рослинних залишків, утворенні природного добрива та покращенні ґрунтової структури. Вони затримують вологу в ґрунті та сприяють його здоровому розвитку.

10. Загрози

Землерийки зазнають загроз від змін клімату, втрати природних середовищ та використання пестицидів. Збереження цих комах важливе для забезпечення стабільності екосистеми та підтримки важливих ґрунтових процесів.

УРА! Землерийки – це дивовижні комахи, які допомагають нам підтримувати рівновагу в природі. Підтримуймо їхнє населення та природний ґрунт, щоб зберегти ці незамінні комахи для майбутніх поколінь!

Цікавих фактів про корисних комах – землерийок

1. Землерийки – це дрібні комахи родини проволочників, які населяють землю своїми норками.

2. Назва “землерийка” походить від їхньої здатності робити норки землерийок у ґрунті.

3. Землерийки живуть під землею і їх важко помітити, оскільки вони маленькі: в середньому, довжина тіла землерийок становить 0,5-2 см.

4. Вони мають довгі, щетиночкові вусики на голові, які використовують для проштовхування ґрунту.

5. Землерийки є дуже корисні для садового господарства, оскільки полюбляють шкідливих комах, таких як хрущі, мухи та клопи.

6. Вони також полюбляють дощових черв’яків, які вони використовують як основу свого харчування.

7. Землерийки дуже плодючі комахи: одна самка землерийки може відкладати більше 100 яєць за раз.

8. Ці комахи досить стійкі до впливу негативних факторів навколишнього середовища і можуть пережити в простих умовах клімату.

9. Землерийки також корисні для розпушування ґрунту, оскільки своїми рухами покращують його структуру та сприяють процесам аерації.

10. Землерийки є часто використовуваними моделями в дослідженнях з біології та медицини.

Строение тіла і зовнішній вигляд землерийок

Землерийки належать до родини комах-землянок (Gryllotalpidae). Вони мають характерну будову тіла, пристосовану для життя в ґрунті.

Тіло землерийки складається з голови, грудей і черевця. Голова велика, з гострим ростром і двома великими складками шкіри, які захищають очі. Вуса землерийок ниткоподібні і дуже чутливі, що допомагає їм виявляти джерела їжі і небезпеки.

Груди землерийок сильні і розвинені, оскільки саме за допомогою задніх ніг землерийки прокопують нори в ґрунті. Задні ноги мають гострі кігті, які допомагають землерийкам рухатися під землею і добувати їжу.

Черевце землерийок також добре розвинене і пристосоване до життя в нірках. Землерийки мають міцну, покриту волосами шкуру, що захищає їх від пошкоджень при руху під землею.

Життєвий цикл і розмноження землерийок

Землерийки – це комахи, які належать до родини родини мурахових (Formicidae). Як і більшість комах, у землерийок також є свій життєвий цикл та процес розмноження.

Життєвий цикл

Життєвий цикл землерийки складається з кількох стадій: яйця, личинки, лялечки та дорослий комахи.

1. Яйце: Землерийки відкладають яйця в мурашник, зазвичай в місцях з вологою ґрунтом. Яйця дуже маленькі, але видимі неозброєним оком. Час інкубації яєць залежить від погодних умов та виду землерийки, але, зазвичай, становить кілька тижнів.

2. Личинка: Після вилуплювання, з яєць виходять личинки. Личинки землерийок є безкрилі і схожі на дорослих комах, але меншого розміру. Їх головна функція – збирати їжу та годувати дорослих комах мурашник. Личинки землерийок проходять кілька личинкових стадій перед тим, як перетворитися на лялечку.

3. Лялечка: Після декількох личинкових стадій, личинки стають лялечками. Лялечки – це перехідна стадія між личинкою та дорослою комахою. В цей час, лялечка вкривається зовнішнім оболонкою, що називається коконом.

4. Доросла комаха: Після певного періоду часу, кокон розривається, і з нього виходить доросла землерийка. Дорослі землерийки є невеликими комахами з великими щелепами, призначеними для живлення мурашками, комахами та іншими дрібними безхребетними. Вони також мають пару крил, за допомогою яких можуть літати.

Розмноження

Землерийки мають соціальну організацію, тому їх процес розмноження є досить складним. Звичайно, у кожному мурашнику є одна або декілька королева, які відкладають яйця та відповідають за розмноження популяції.

Королева заживає з деякими самцями під час процесу розмноження, який називається заплідненням. Королева зберігає сперму спарованих самців для того, щоб мати достатньо резерву на протязі всього свого життя. Вона може викладати тисячі яєць щодня, забезпечуючи подальше збільшення чисельності землерийок у мурашнику.