Vestzadat.biz.ua

Землерийка звичайна (лат. Lumbricus terrestris) є одним із найпоширеніших видів доживотних організмів, який належить до класу хробаків. Цей вид характеризується великою розмірністю тіла, зазвичай досягаючи 20-30 см в довжину. Він населяє ґрунт практично в усіх екологічних зонах Землі і відіграє важливу роль у плодородності ґрунту та циклу речовин.

Основними особливостями життєдіяльності землерийки звичайної є глибокий габітат, висока репродуктивна активність та важлива роль у процесах декомпозиції органічних решток. Землерийка звичайна працює у ґрунті як своєрідний інженер, покращуючи його структуру та гарантуючи доступ кисню до коренів рослин. Внаслідок цього, врожайність сільськогосподарських культур значно зростає.

Одна особливість землерийки звичайної полягає у здатності розмножуватися не лише статевим шляхом, але й безстатевим – через регенерацію. Це означає, що при пошкодженні організму, він може відновлюватися шляхом виростання втрачених частин тіла з новоутворенням органів та тканин.

Характеристика землерийки звичайної

Землерийка звичайна (лат. Talpa europaea) – це малий ссавець з виду мозолеподібних, який належить до ряду хижих тварин. Вона є поширеним видом у Європі, включаючи Україну.

Землерийка звичайна має коротке тіло, завдовжки від 12 до 16 сантиметрів, покрите м’якою шерстю. Вага тіла зазвичай коливається від 60 до 120 грамів. Голова землерийки звичайної має характерну форму, з короткими і широкими вухами, маленькими очима та довгою носовою частиною, яка призначена для копання земляних ходів. Хвіст короткий, вкритий волоссям.

Землерийка звичайна веде нічний спосіб життя та має поганий зір, однак вона володіє добре розвиненим нюхом і слухом, що допомагає їй виявляти здобич та уникати ворогів. Її передня поверхня вкрита потужною шкіряною завісою, яка не промокає та захищає тварину під час копання.

Основними місцями проживання землерийки звичайної є ліси, луки, сади та поля. Вона будує систему земляних ходів, які включають гнізда для сну, кормові камери та холодні зони для почивання. Землерийка звичайна харчується безхребетними тваринами, такими як комахи та черв’яки, які вона виявляє, користуючись своїми відмінними почуттями. Також, вона може пошкоджувати сільськогосподарські культури, особливо коріння рослин.

Землерийка звичайна має мало природних ворогів, проте вона може бути здобиччю для деяких хижих птахів та звірів. Ця тварина розмножується влітку, а самці та самки зустрічаються лише для розмноження, в інший час вони живуть окремо.

Землерийка звичайна є важливим компонентом екосистеми та виконує функції екологічного інженеру, покращуючи органічний матеріал у ґрунті та підтримуючи біологічну різноманітність. Однак, через постійне зниження її природних умов і забруднення навколишнього середовища, землерийка звичайна зазнає загрози.

Зовнішній вигляд та особливості будови

Землерийка звичайна – це невелика гризуноподібна тварина, яка має довжину від 16 до 19 см. Тіло землерийки звичайної вкрите коротким шерстяним хутром, яке може мати різні кольори: коричневий, сірий, сірувато-коричневий тощо.

Окремий особливістю землерийки звичайної є її маленькі вуха, які практично не видно за шерстю. Вона має також довгі і гострі ногти, які допомагають їй закопуватися в землю швидко та ефективно.

Землерийка звичайна має також короткий хвіст, який використовує для балансування під час руху в підземному середовищі. Хвіст також служить для комунікації між особинами цього виду.

Землерийки звичайної також відрізняються своєю специфічною будовою зубів. Вони мають довгі і сильні передні зуби, які використовують для розкопування нор та справи земляних будівель. Ці зуби надзвичайно гострі та потужні.

У зовнішньому вигляді землерийки звичайній можна помітити також характерний ніс, який є дуже коротким та виділяється серед інших деталей обличчя цих тварин. Такий ніс допомагає їм знаходити їжу в землі та знаходити дорогу в підземному середовищі.

Життєдіяльність та поведінка

Землерийка звичайна (Formica fusca) живе в невеликих сім’ях або колоніях, що складаються з кількох десятків до кількох сотень особин. Колонія дає змогу цим мурахам прожити в сприятливих умовах і виконувати різні функції для забезпечення виживання всієї групи.

Колонія землерийки звичайної включає декілька класів особин: маток (королев), робочих (самиць), самців та личинок. Королева головна особина в колонії, її головне завдання – розмножуватися та вирощувати нових мурах. Робочі забезпечують потреби колонії, займаються збиранням їжі, будівництвом та захистом мурашників. Самці відповідають за розмноження, а личинки – це майбутні робочі та самці.

Землерийка звичайна має властиву для багатьох видів мурах територіальну поведінку. Кожна колонія облаштовує свій мурашник і стережеться території, потенційно загроженої іншими мурахами. Виявивши ненастанну загрозу на своїй території, мурахи землерийки звичайної будуть агресивно захищати свою колонію від інших мурашників.

Однак, коли землерийка звичайна не зайнята захистом своєї колонії, вона веде мирне життя. Робочі особини збирають їжу, яку інші члени колонії подають матці та її личинкам. За необхідності колонія може переїздити в нове місце, створивши новий мурашник та переносячи матку та личинки. Ця спроможність пристосовуватися та пересуватися вказує на високу працездатність та організаційні здібності цих мурах.

Способи комунікації

Землерийка звичайна використовує різні засоби комунікації для спілкування з іншими членами колонії. Основними засобами комунікації між мурахами є використання спеціальної хімічної речовини (феромонів) та мови тіла.

Феромони використовуються для встановлення маршрутів, позначення їжі, визначення статусу та ієрархії в колонії. Мурахи за допомогою феромонів можуть односпрямовано передати інформацію про знайдену їжу, а також інші сигнали, які допомагають в організації діяльності колонії.

Мова тіла також важлива для спілкування мурах землерийки звичайної. Вони можуть використовувати різні жести та пози для передачі інформації про небезпеку, безпеку або розміщення ресурсів. Наприклад, коли мурахи землерийки звичайної виявляють загрозу, вони можуть стояти на дифенсивній позі, піднімаючи передні частини тіла.

Взаємодія з іншими видами

Землерийка звичайна взаємодіє з іншими видами мурах, деякі з яких можуть використовувати їх мурашники як гнізда. В різних регіонах виявлено парзи мурав’їв, які живуть у гніздах землерийки звичайної, та навпаки. Ці взаємовідносини можуть бути як взаємовигідними, так і конкурентними.

Землерийка звичайна також може втручатися в життя інших комах. Наприклад, вони можуть полювати на личинок короїда або використовувати їх як хазяїна для розвитку своїх личинок. Таким чином, землерийка звичайна впливає на баланс екосистем та іграшкує важливу роль в природних процесах.

Питання та відповіді

Що таке землерийка звичайна?

Землерийка звичайна (Spalax microphthalmus) – це гризун родини хом’якових, який живе у підземних нір. Вона має коротку шерсть із сіро-коричневим забарвленням та завдовжки до 30 см. Землерийка звичайна є одним із тварин, які активно будують ґрунтові городища.

Які особливості життєдіяльності землерийки звичайної?

Землерийка звичайна проводить більшу частину свого життя під землею, у підземних тунелях, які будує сама. Вона має потужні передні лапи з гострими кігтями, які допомагають їй рити ґрунт. Землерийки звичайної спеціалізовані на розкопуванні ґрунту і створенні нір для свого проживання. Ці нірки мають нільчаткову будову та складаються з системи прохідних ходів. Такі нори можуть мати кілька виходів на поверхню, щоб забезпечити доступ до їжі та вимог для викидуземлення.

Чим харчується землерийка звичайна?

Землерийка звичайна є всеїдною твариною. Вона живиться корінням, цибулею, бульбами, насінням, комахами та безхребетними тваринами, які знаходяться у ґрунті. Головна частина раціону землерийки звичайної складається з рослинної їжі, але вона також може поїдати декілька грамів комах щодня.

Які особливості будови у землерийки звичайної?

Землерийка звичайна має коротке, загрубіле тіло. Вона має маленькі вуха та очі, які перебувають у відносно нерухомих орбітах. Зовнішній вигляд землерийки звичайної адаптований до підземного способу життя. У неї також розвинуті передні лапи з сильними кігтями для копання.